Алексєєв О.О.

Застосування діючої нормативно-правової бази з охорони культурної спадщини в судових розглядах.

Сучасна ситуація, що складається з пам’ятками археології в нашій державі не може не лякати тими наслідками які ми можемо вже невдовзі отримати. Вагання з створенням відповідних служб з охорони культурної спадщини на місцях призводять до подальшої невизначеності і шкодять об’єктам культурної спадщини.

Об’єктивним є той факт, що значна частина (якщо не більша) нерухомих пам’яток археології перебуває на межі фізичного знищення. Все більшого розмаху набуває „чорна археологія”, проте найбільша загроза на цей час курганам та поселенням створюється господарською діяльністю людини. Інтенсифікація сільського господарства і не виконання норм законодавства України суб’єктами господарювання призводить до систематичного знищення нерухомих об’єктів археології оранкою, втрачаються не лише візуальні ознаки пам’яток, втрачається важлива наукова інформація.

Погоня за зайвою копійкою нищить пам’ять, історію, а врешті душі людей.Так станом на 01.01.06 року відповідно до Списку нерухомих об’єктів культурної спадщини Запорізької області (археологія) на території області на державному обліку перебуває 5980 пам’яток археології (Список) 90% з яких піддаються нищенню господарською діяльністю.Земельний кодекс України главою 10, статтями 53 та 54 визначає склад та порядок використання земель історико-культурного призначення. Зокрема стаття 53 пункт 1(б) включає до земель історико-культурного призначення городища, кургани, давні поховання, пам’ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів (Земельний кодекс України 2002, с.124–129).

Власний досвід автора показує, що поясненнями, умовляннями або навіть погрозами можемо подіяти лише на незначну частину людей. Тому основним засобом за збереження об’єктів культурної спадщини має стати Закон. Метою статті є познайомити з досвідом Запорізької обласної інспекції по охороні пам’яток історії та культури по виведенню пам’яток археології області з землекористування через звернення до Господарського суду.

При виведенні об’єктів з землекористування необхідно пройти наступні етапи.

1. Першим етапом є складання акту технічного обстеження стану пам`ятки археології (Додаток 1). Посадова особа (або уповноважена особа) органу охорони культурної спадщини повинна скласти на місті відповідний акт. До підписання акту можливе залучення представників місцевих органів самоврядування (представники райдержадміністрації, сільради), представників земельних ресурсів. Можлива участь у складанні акту та обстежені пам’ятки представників прокуратури. Бажана також участь у складанні акту та обстеженні пам’ятки власника (орендаря) земельної ділянки.
2. Другим етапом є складання припису (Додаток 2) (Методичний посібник, с.24). Орган з охорони культурної спадщини зобов’язаний заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини (стаття 30 Закону України “Про охорону культурної спадщини”). Приписи органів охорони культурної спадщини щодо охорони пам’яток, припинення робіт на цих пам’ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, дозволів є обов’язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами. Припис складається на підставі вже раніше складеного акту технічного обстеження стану пам`ятки археології. Припис необхідно вручити власнику (орендарю) земельної ділянки. У випадку його відсутності з будь – якої причини, або не можливістю його виявлення власними силами припис надається у сільраду або райдержадміністрацію, з обов’язковим зазначенням про доведення змісту припису до відома власника (орендаря) земельної ділянки. Припис обов’язково вручається під розпис або направляється листом з повідомленням про вручення.
3. Третім етапом є повторне обстеження пам’ятки та складання акту технічного обстеження стану пам`ятки археології через деякий час з моменту отримання припису порушником. Цей строк може коливатися в залежності від пори року та строку закінчення польових робіт. У випадку якщо роботи на пам’ятці продовжуються та продовжується її руйнація необхідне звернення до Господарського суду (якщо порушник є юридичною особою) або до місцевого суду (якщо порушник є фізичною особою).
4. Звернення до суду краще проводити за допомогою співробітників прокуратури. До місцевої прокуратури подається заява про виявлення порушень законодавства та порушення інтересів держави, з проханням направити позовну заяву до суду та виступити у захист інтересів держави, та заборонити у судовому порядку небезпечну господарську діяльність, що руйнує об’єкт культурної спадщини. До заяви в прокуратуру додаються акти, припис та документи що підтверджують наявність та місцезнаходження пам`ятки, зокрема, паспорт на об’єкт культурної спадщини. Крім того, на підставі заяви, правоохоронні органи можуть провести необхідні слідчі дії по виявленню порушників та злочинців та притягненню їх і до кримінальної відповідальності. Посадові особи Органу охорони культурної спадщини можуть бути викликані правоохоронними органами у якості свідків та експертів. За умови, що відповідний орган охорони культурної спадщини є юридичною особою, можливе подання позовної заяви (Додаток 3) без посередництва прокуратури. У такому випадку з відповідної установи буде стягнено державний збір. У випадку коли інтереси органу охорони культурної спадщини буде представляти не особа, що відповідно до Статуту або Положення організації має права виступати від імені організації на офіційному рівні, а уповноважена особа, така особа має отримати відповідну Довіреність (Додаток 4) на представлення інтересів організації.

В процесі судового розгляду Відповідач може апелювати до наступних основних аргументів:

• Пам’ятка археології не внесена до відповідної землевпорядної документації;
• На об’єкті відсутній охоронний знак. У даних випадках відзначаємо, що про наявність у межах земельного відводу пам’ятки археології Відповідача було повідомлено шляхом складання Акту обстеження об’єкту, наданням Припису та Попередження (додаток 5). Відсутність позначення земель історико-культурного призначення в державному акті на землю є наслідком не належного виконання своїх обов’язків проектною організацією яка виготовила проект відводу і не може впливати на об’єкт культурної спадщини. Хоча може стати приводом до позову Відповідача на проектну організацію.

По другому пункту зазначимо, що стаття 16 Закону України „Про охорону культурної спадщини” визначає кілька шляхів інформування населення про місцезнаходження об’єктів культурної спадщини, встановлення охоронних знаків не визначено як обов’язкове.Загалом можемо сказати, що на цей час шлях звернення до судових органів з питань охорони культурної спадщини набирає все більшої актуальності і стає чи не єдиним шляхом збереження культурної спадщини нашої країни.

Додаток 1

Адреса: _________________________________А К Ттехнічного обстеження сучасного станупам’ятки археології –(назва пам’ятки, охоронний номер)„ ” Акт складено (посада)(назва органу охорони)______________________________________________________ в присутності(ПІБ уповноваженої особи)(посада, прізвище, ім’я, по батькові)По результатам обстеження встановлено наступне:Підписи:Додаток 2Назва органу охорони культурної спадщини№ _____________від ___________________ 200__р.Адреса порушення: _________________________________________________Кому: ____________________________________________________________П Р И П И СВідповідно до ч.1 ст.30 Закону України „Про охорону культурної спадщини” Інспекція зобов’язує:__________________________________________

Згідно ч.2 ст.30 Закону України „Про охорону культурної спадщини”, приписи органів охорони культурної спадщини є обов’язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.У випадку невиконання вимог припису винні особи можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності /ст. 298 Кримінального кодексу України/ або адміністративної /ст. 92 Кодексу України про адміністративні правопорушення/ відповідальності.Про виконання повідомити по тел. __________, або рекомендованим листом в ____ термін.Припис склав :_______________________________________

Припис одержав: _____________________________________________Додаток 3Господарський суд ____________області, (адреса)в інтересах держави в особі:___________________________(назва органу Охорони)___________________________(адреса)до відповідача:(назва установи та адреса)про припинення небезпечноїдіяльності та усунення шкодиПОЗОВНА ЗАЯВА(в порядку ст. 2 ГПК України)Відповідно ст. 6 Закону України „Про охорону культурної спадщини”, ст. 2 ГПК України передбачається можливість звернення органів охорони культурної спадщини до господарського суду в інтересах держави при наявності порушень або загрози порушень державних інтересів, зокрема в галузі збереження культурного надбання, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.Відповідно до преамбули Закону України „Про охорону культурної спадщини”, об’єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою.До об’єктів культурної спадщини, згідно з ст. 2 ч. 2 Закону, відносяться кургани, окремі поховання та некрополі, визначні місця, пов’язані з культурою та побутом народів.Державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладено на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноваженні органи культурної спадщини (ст. 3 ч. 1 Закону). Таким спеціально уповноваженим органом культурної спадщини на території __________ області є (повна назва органу охорони).Проведеною перевіркою на території (район, сільська рада) встановлено, що історико-культурний об’єкт – курган (або інше), охоронний №_____, знаходиться в межах земель, які передані в користування (установа, Відповідач).Під час своєї сільськогосподарської діяльності по даний час відповідачем здійснюється руйнування об’єкту охорони культурної спадщини – кургану №____, шляхом розорювання його меж, чим завдається шкода інтересам держави в особі (повна назва органу охорони).Статтею 22 Закону України „Про охорону культурної спадщини”, пам’ятки, їхні частини, пов’язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.Відповідно до ст. 23 Закону, усі власники пам’яток чи їхніх частин або уповноважені ними органи, незалежно від форм власності на ці пам’ятки, зобов’язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов’язків, що випливають із цього Закону.Згідно ст. 24 Закону, власник або уповноважений ним орган, користувач зобов’язані утримувати пам’ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам’ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам’ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо. У разі виникнення загрози для збереженості пам’ятки її власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов’язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам’ятка.Статтею 25 Закону встановлено, що юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам’ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов’язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини. Юридичні та фізичні особи зобов’язані забезпечити збереженість пам’яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.Згідно з ст. 27 Закону, у разі, коли пам’ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов’язані привести цю пам’ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).Відповідно до ст. 29 Закону, на юридичну особу, діяльність якої негативно позначається на стані пам’ятки (створює загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам’ятки), покладається обов’язок вжити заходів, погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини, для запобігання такій загрозі та підтримання пам’ятки в належному стані за власні кошти.Статтею 47 ч.3 Закону передбачено обов’язок юридичних і фізичних осіб, які завдали шкоди пам’яткам, їх територіям, по відновленню пам’яток та їх територій, а якщо відновлення неможливе – по відшкодуванню шкоди відповідно до Закону.Таким чином, відповідачем порушуються наведені вимоги вказаного Закону, а державним інтересам, які полягають у збереженні культуної спадщини України, завдається шкода.На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22 – 25, 27, 29, 47 Закону України „Про охорону культурної спадщини”, ст. ст. 216, 224, 226 ГК України, ст. ст. 2, 12, 13, 15, 54 – 57 ГПК України, - П Р О Ш У :1. Примусити (назва установи) припинити небезпечну діяльність, що зруйновує об’єкт культурної спадщини – Курган №___.2. В судове засідання викликати представників сторін.3. Про час слухання справи повідомити орган охорони культурної спадщини.Додаток:1. Акт технічного обстеження пам’ятки (завірена копія).2. Припис (завірена копія).3. Акт повторного технічного обстеження пам’ятки (завірена копія).4. Паспорт на пам’ятку (завірена копія).5. Витяг з державного реєстру нерухомих пам’яток на пам’ятку.6. Положення про орган охорони культурної спадщини (завірена копія).Підпис Додаток 4(на офіційному листі органу Охорони)ДОВІРЕНІСТЬ № ___(Місто видачі та дата видачі прописом)На підставі Положення (назва органу охорони) цією довіреністю уповноважую (ПІБ повністю), (документ, що посвідчує особу (паспорт) з реквізитами), вести справи (орган Охорони) у всіх судових органах і установах, із усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, іншим учасникам процесу, у тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета і підстави позову, укладення мирової угоди, збільшення або зменшення позовних вимог, оскарження рішення суду, пред’явлення виконавчих документів до стягнення, а також уповноважую його входити від імені (назва органу Охорони) в усі підприємства, установи, організації, а також правоохоронні органи, подавати заяви, одержувати і пред’являти необхідні довідки і документи, підписувати претензії і відповіді на претензії, позовні заяви і відзиви на позовні заяви, будь які клопотання, скарги і інші процесуальні документи, розписуватися і виконувати всі інші необхідні дії, пов’язані з виконанням цієї довіреності.Ця довіреність не дає права підписання угод від імені (назва органу Охорони). передача повноважень по цій довіреності третім особам не допускається.Термін дії довіреності один рік.Підпис (ПІБ уповноваженої особи)_________________ засвідчуюПідпис керівника органу ОхорониДодаток 5(на офіційному листі органу Охорони)ПОПЕРЕДЖЕННЯ(Повна назва органу охорони культурної спадщини) попереджає Вас, що в межах земельної ділянки (назва юридичної особи, або ПІБ громадянина) знаходиться пам’ятка археології – (назва, номер, основні характеристики, зокрема висота та діаметр)Згідно діючого законодавства археологічні пам’ятки знаходяться у власності держави. Територія пам’яток та їх охоронна зона виводяться з землекористування. Будь-які роботи в їх межах ЗАБОРОНЕНІ, пошкодження пам’яток карається законом, зокрема:1. Закон України "Про охорону культурної спадщини", ст. 43,442. Кодекс України про адміністративні правопорушення ст. 92.3. Карний кодекс України ст. 298.Підпис керівника органу Охорони_________________________ отримав (підпис)датаЛітература:Господарський кодекс України // Правовая серия „Инфодиск”. Законодательство Украины №12, 2005.Господарсько процесуальний кодекс України // Правовая серия „Инфодиск”. Законодательство Украины №12, 2005.Закон України „Про охорону культурної спадщини”// Культурна спадщина України. Збірник офіційних документів. – К.: „Істина”, 2002 – С. 16 – 38. Земельний кодекс України. Коментар. – Харків: „Одіссей”, 2002. 600 с.Методичний посібник Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій міста Києва. – б. м., б. р. – 40 с.Список нерухомих об’єктів культурної спадщини Запорізької області (археологія)

// Архів Запорізької обласної інспекції по охороні пам’яток історії та культури.